Нормативно-правові акти в сфері геодезії та картографії

Основні положення
створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000

 
    АНОТАЦІЯ

    "Основні положення " встановлюють загальні вимоги до геодезичної основи, точності та змісту загальнодержавних топографічних карт усіх масштабів.

    Розроблені в Науково-дослідному і виробничому інституті геодезії, картографії та геоінформатики за участю: А.М. Дьогтяра, О.Ю. Протасова, А.Б. Проценка, О.М. Трюхана, П.М. Шевчука; загальна редакція П.М. Шевчука.

    З набуттям чинності цих "Основних положень " вважати такими, що не застосовуються "Основные положения по созданию и обновлению топографических карт масштабов 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000" (М., РИО ВТС, 1984).

 
    1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1.1. Ці "Основні положення " встановлюють загальні вимоги до геодезичної основи, точності та змісту загальнодержавних топографічних карт всіх масштабів (далі топографічних карт).

    Всі нормативно-технічні документи, що регламентують порядок створення та оновлення топографічних карт, повинні бути узгоджені з вимогами цих "Основних положень".

 
    1.2. Топографічні карти призначені для забезпечення потреб органів державної влади, господарства, оборони, науки, освіти і громадян країни, а також є основою для створення геоінформаційних систем, спеціальних, тематичних та інших карт і планів.

 
    1.3. Топографічні карти створюються в графічній, цифровій та електронній формах у єдиній системі координат і висот за уніфікованими та погодженими між собою умовними знаками та класифікаторами.

    Основним масштабним рядом топографічних карт є: 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000.

    Незалежно від призначення, форми та масштабу топографічні карти повинні задовольняти такі основні вимоги:

    - достовірно і з відповідною до масштабу точністю й повнотою відображати стан місцевості на рік створення карти в діючих умовних знаках;

    - забезпечувати визначення з відповідною до масштабу точністю прямокутних та географічних координат, абсолютних і відносних висот об'єктів місцевості, їх кількісних та якісних характеристик, а також давати можливість проводити інші картометричні роботи;

    - бути зведеними по рамках за всіма елементами змісту між суміжними аркушами карт одного масштабу;

    - бути узгодженими за основними елементами змісту між аркушами карт суміжних масштабів;

    - бути наочними і зручними в користуванні, давати можливість сприйняття та оцінки інформації про місцевість та орієнтування на ній.

 
    1.4. Топографічні карти в графічній формі створюються методами топографічних зйомок аналоговими або цифровими технологіями - первинні карти, та методом складання - похідні карти.

 
    1.5. Основним методом зйомки є аерофототопографічна зйомка. Інші методи зйомок (мензульна, тахеометрична тощо) застосовуються у виняткових випадках у разі відсутності матеріалів аерофотозйомки, а також під час зйомки невеликих ділянок.

    Аерофототопографічна зйомка виконується:

    - стереофототопографічним методом - у відкритих районах, де з відповідною точністю забезпечується фотограмметричне визначення планово-висотного положення точок земної поверхні;

    - комбінованим методом - у плоскорівнинних та заліснених районах, де фотограмметричне визначення планово-висотного положення точок земної поверхні не забезпечує відповідної точності тому, що форми рельєфу на аерофотознімках стереоскопічно не читаються.

    Вибір методу топографічної зйомки визначається фізико-географічними умовами району робіт, обсягами і термінами їх виконання та економічною доцільністю. Кожен метод зйомки може застосовуватися окремо або в комбінації з іншими методами, що визначається технічним проектом.

 
    1.6. Створення похідних топографічних карт методом складання виконується з використанням оригіналів топографічних карт і планів більшого масштабу чи інших картографічних матеріалів за аналоговими або цифровими технологіями.

 
    1.7. Оновлення топографічних карт здійснюється з метою приведення їх змісту у відповідність до сучасного стану місцевості та вимог діючих нормативно-технічних документів.

    Топографічні карти оновлюються за матеріалами нових аерокосмічних зйомок або за сучасними картографічними матеріалами.

    Періодичність оновлення топографічних карт залежить від фізико-географічного районування території, техногенного навантаження та кількості змін на місцевості і становить:

    - для промислово розвинутих густонаселених територій - 5-7 років;

    - для сільськогосподарських середньонаселених територій - 8-10 років;

    - для гірських, лісових і степових малонаселених територій - 10-15 років.

 
    1.8. Підготовка до видання та видання (друк) топографічних карт включає комплекс технологічних процесів, які дозволяють поліграфічними чи іншими технічними засобами відтворити необхідну кількість примірників карт.

 
    1.9. Методи створення, оновлення, підготовки до видання та видання топографічних карт регламентуються відповідними нормативно-технічними документами по кожному виду робіт.

 
    1.10. Топографічні карти в цифровій та електронній формах створюються за наявними топографічними картами або за первинними матеріалами топографічних зйомок.

    Незалежно від методу створення та оновлення, цифрові топографічні карти повинні відповідати таким основним вимогам:

    - забезпечувати можливість автоматизованого визначення даних про місце розташування об'єктів та їхніх характеристик;

    - включати цифрове значення кількісних та якісних характеристик і кодів об'єктів у прийнятій системі класифікації і кодуванні картографічної інформації;

    - мати таку структуру подання інформації, яка б забезпечувала можливість внесення змін і доповнень, можливість її конвертації у топологічні або нетопологічні формати геоінформаційних систем та виділення незалежних моделей визначених елементів змісту карт (гідрографії, населених пунктів, доріг і придорожніх споруд, рельєфу, рослинного покриву та ґрунтів).

    Зміст і точність цифрових топографічних карт має відповідати змісту й точності топографічних карт відповідного масштабу.

    Створення та оновлення топографічних карт у цифровій та електронній формах регламентується окремими нормативно-технічними документами.

 
    1.11. Для створення та оновлення топографічних карт використовуються такі основні матеріали:

    - каталоги (списки) координат і висот пунктів геодезичної та зйомочної мереж;

    - матеріали найбільш сучасних аерокосмічних зйомок;

    - сучасні картографічні матеріали на райони зйомочних робіт (видавничі оригінали, тиражні відбитки тощо);

    - формуляри карт, матеріали планово-висотної прив'язки аерознімків та матеріали фотограмметричних робіт, за якими створювалась карта, що оновлюється;

    - спеціальні, тематичні та інші картографічні матеріали;

    - офіційні статистичні, довідкові, енциклопедичні та інші джерела.

    Порядок збору, систематизації та використання перелічених вихідних матеріалів регламентується відповідними нормативно-технічними документами

 
    1.12. Незалежно від методу створення чи оновлення топографічних карт на кожну номенклатуру (об'єкт, масив - при створенні цифрових карт) ведеться формуляр встановленого зразка, де відображується технологічна послідовність створення чи оновлення карти.

 
    1.13. Дотримання основних вимог до змісту, оформлення та якості топографічних карт під час їх створення та оновлення забезпечується єдиною системою редакційних робіт, які проводяться на всіх етапах створення чи оновлення карт.

 
    1.14. На всіх технологічних етапах створення та оновлення топографічних карт здійснюється їх контроль і приймання. Порядок контролю і приймання робіт регламентується відповідними нормативно-технічними документами.

 
    2. МАТЕМАТИЧНА ОСНОВА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ

    2.1. Математичною основою топографічних карт є сукупність математичних елементів що визначають математичний зв'язок між картою та поверхнею землі, яка на ній зображена.

    До математичних елементів топографічних карт належать:

    - картографічна проекція;

    - масштаб;

    - координатні сітки;

    - система розграфки та елементи компоновки.

 
    2.2. Топографічні карти всіх масштабів створюються в рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гаусса, яка обчислюється за параметрами еліпсоїда Красовського в шестиградусних зонах. Рахунок довгот ведеться від Гринвіцького меридіана в градусній мірі. Довготи осьових меридіанів обчислюються за формулою (6°on - 3°), де n - номер зони.

    Початком плоских прямокутних координат проекції є перетин осьового меридіана зони та екватора. Додатний напрямок осі Х спрямований на північ, додатний напрямок осі Y - на схід.
Значення ординати осьового меридіана кожної зони приймається рівним 500 000 м.

    Масштаб карти зберігається на осьовому меридіані кожної зони. В напрямку від осьового меридіана до крайніх меж зони спотворення масштабу зростає, але не перевищує графічної точності карти.

 
    2.3. Аркуші топографічних карт мають форму трапеції, сторонами яких є меридіани та паралелі з розмірами сторін у градусній мірі, що наведені в табл. 1.

    Таблиця 1

Масштаб карти	Розміри сторін
	по широті	по довготі
1:10000   1:25000   1:50000   1:100000   1:200000   1:500000   1:1000000	2,5' 5' 10' 20' 40' 2° 4°	3,75' 7,5' 15' 30' 1° 3° 6°

    На території, що розташовані від екватора до паралелі 60° північної та південної широт, топографічні карти видаються одинарними аркушами.

    На території, що обмежені паралелями 60° і 76° північної та південної широт, аркуші карт видаються здвоєними по довготі, а в межах 76-84° - зчетвереними, за винятком карт масштабу 1:200000, аркуші яких видаються строєними по довготі.

 
    2.4. Компоновка здвоєних та зчетверених аркушів карт масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000 та 1:500000 проводиться в межах одинарного та відповідно здвоєного аркушів карти дрібнішого масштабу. Компоновка строєних аркушів карти масштабу 1:200000 проводиться в межах аркуша карти масштабу 1:500000.

 
    2.5. На топографічних картах показуються картографічна та прямокутна (кілометрова) координатні сітки.

 
    2.6. Основою розграфки та номенклатур аркушів топографічних карт масштабів 1:10000 -1:500000 є міжнародна розграфка та номенклатури аркушів карти масштабу 1:1000000. Аркуші цієї карти по паралелях створюють пояси, кожен по 4° широти, а по меридіанах - колони, кожна по 6° довготи. Пояси позначаються великими літерами латинського алфавіту (від А до V), починаючи від екватора на північ та на південь, а колони - арабськими цифрами (від 1 до 60) від меридіана 180° з заходу на схід.

    Аркуш карти масштабу 1:1000000 містить: 4 аркуші карти масштабу 1:500000, які позначаються великими літерами А, Б, В, Г; 36 аркушів карти масштабу 1:200000, які позначаються римськими цифрами від I до XXXVI; 144 аркуші карти масштабу 1:100000, які позначаються арабськими цифрами від 1 до 144.

    Аркуш карти масштабу 1:100000 містить 4 аркуші карти масштабу 1:50000, які позначаються великими літерами - А, Б, В, Г.

    Аркуш карти масштабу 1:50000 містить 4 аркуші карти масштабу 1:25000, які позначаються малими літерами - а, б, в, г.

    Аркуш карти масштабу 1:25000 містить 4 аркуші карти масштабу 1:10000, які позначаються арабськими цифрами - 1, 2, 3, 4.

    У межах аркуша карти масштабу 1:1000000 розміщення цифр та літер при позначенні аркушів карт масштабу 1:10000 - 1:500000 проводиться зліва направо по рядках та в напрямку до Південного полюса. Початковий ряд прилягає до північної рамки аркуша.

    Номенклатура аркуша карти масштабу 1:1000000 складається з літери, яка позначає пояс і номер колони (наприклад, М-36).

    Номенклатури аркушів карт масштабів 1:500000, 1:200000 та 1:100000 складаються з номенклатури аркуша карти масштабу 1:1000000 з наступним додаванням позначень аркушів карт відповідних масштабів. Номенклатури аркушів карт масштабів 1:50000, 1:25000 та 1:10000 складаються з номенклатури аркуша карти масштабу 1:100000 з наступним додаванням позначень аркушів карт відповідних масштабів. Номенклатури здвоєних, строєних або зчетверених аркушів карт містять позначення всіх окремих аркушів.

    Наприклад, номенклатури аркушів топографічних карт для Північної півкулі матимуть вигляд:

    На аркушах топографічних карт Південної півкулі праворуч від номенклатури розташовується підпис (ПП), наприклад, N-37 (ПП).

    На аркушах Західної півкулі за внутрішньою рамкою до оцифровки меридіана в північнозахідному куті розташовується підпис: "на захід від Гринвіча".

 
    2.7. На аркушах топографічних карт усього масштабного ряду поряд з номенклатурами розташовуються їхні кодові цифрові позначення (шифри), необхідні для автоматизованого обліку карт. Кодові цифрові позначення встановлюються згідно з вимогами спеціальних нормативнотехнічних документів.

 
    3. ГЕОДЕЗИЧНА ОСНОВА І ТОЧНІСТЬ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ

 
    3.1. Геодезичною основою топографічних карт усіх масштабів є:

    - у плановому відношенні - пункти державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення і точки планової зйомочної мережі, плоскі прямокутні координати яких обчислені на площині в конформній проекції Гаусса-Крюгера в шестиградусних зонах у державній системі координат;

    - у висотному відношенні - пункти та репери висотної геодезичної мережі, пункти державної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення, а також точки висотної зйомочної мережі, висоти яких приведені до прийнятого вихідного рівня у Балтійській системі висот.

    На кожній зйомочній трапеції (аркуші карти) масштабу 1:10000 повинно бути не менше одного пункту планово-висотної геодезичної основи, включаючи пункти державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення і точки зйомочних мереж, закріплених на місцевості центрами.

    На території України на кожній зйомочній трапеції (аркуші карти) масштабу 1:25000 повинно бути не менше трьох, а для карт масштабів 1:50000 - 1:100000 - не менше чотирьох пунктів планово-висотної геодезичної основи, включаючи пункти державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення і точки зйомочних мереж, закріплених на місцевості центрами.

 
    3.2. Точки планової зйомочної мережі визначаються в плані відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі з середньою помилкою, що не перевищує 0,1 мм у масштабі карти.

     Точки висотної зйомочної мережі визначаються відносно пунктів висотної геодезичної мережі з середніми помилками, які не повинні перевищувати величин (у метрах), наведених у табл. 2.

    Таблиця 2

Райони робіт	Масштаби карт
	1:10000	1:25000	1:50000	1:100000
	Середні помилки визначення висот точок, м
Плоскорівнинні із схилами місцевості до 2°	0,1	0,25	0,8	1,5
Те саме в залісених районах	0,2	0,5	0,8	1,5
Рівнинні, пересічені та горбисті райони з переважаючими схилами місцевості до 6°, а також райони піщаних пустель	0,25	0,5	0,8	1,5
Те саме у відкритих районах із схилами місцевості до 4°	0,25	0,25	0,8	1,5
Низькогірні та середньогірні райони	0,5	0,5	1,2	2,5
Високогірні райони	-	1,0	2,6	5,0

    Примітка. Наведені в таблиці різновидності гірського рельєфу характеризуються такими морфометричними показниками:

       - низькогір'я - абсолютні висоти 500 - 1000 м, відносні висоти 200-500 м і переважаючі схили 5-15°;

       - середньогір'я - абсолютні висоти 1000 - 2000 м, відносні висоти 500-1000 м і переважаючі схили 10-25°;

       - високогір'я - абсолютні висоти понад 2000 м, відносні висоти понад 1000 м і переважаючі схили 20-45°.

 
    3.3. Помилки в плановому положенні масштабних умовних знаків, пунктів і точок геодезичної основи, а також кутів рамок трапецій, перетинів ліній прямокутної і картографічної сіток на оригіналах аркушів карт усіх масштабів не повинні перевищувати 0,2 мм. Довжини сторін рамок оригіналів карт не повинні відрізнятися від теоретичних більше ніж на ±0,2 мм, діагоналей - більше ніж на ± 0,3 мм.

 
    3.4. На первинних топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000 і 1:100000 середні помилки в плановому положенні зображень об'єктів та чітких контурів місцевості відносно найближчих пунктів і точок геодезичної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а на картах низькогірних, середньогірних та високогірних районів - 0,75 мм.

    Середні помилки в плановому положенні зображень контурів рослинного покриву і ґрунтів, за винятком чітких вигинів, що є характерними точками, не повинні перевищувати 1 мм.

    На похідних топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000 і 1:1000000 середні помилки в плановому положенні зображень об'єктів та контурів місцевості відносно їх зображення на картографічних матеріалах, за якими складалися карти, не повинні перевищувати 0,2 мм, якщо необхідність показу на карті близько розташованих об'єктів не вимагає їхнього більшого зміщення.

 
    3.5. Середні помилки висот, що підписуються на первинних топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, відносно найближчих пунктів і точок геодезичної основи не повинні перевищувати величин (у метрах), наведених у табл. 3.

    Таблиця 3

Райони робіт	Масштаби карт
	1:10000	1:25000	1:50000	1:100000
	Середні помилки висот, м
Плоскорівнинні із схилами місцевості до 2°	0,2	0,6	2,5	5,0
Те саме у залісених районах	0,4	0,9	5,0	10,0
Рівнинні, пересічені та горбисті райони з переважаючими схилами місцевості до 6°, а також райони піщаних пустель	0,6	1,6	3,0	7,0
Те саме при схилах місцевості до 4°	0,6	0,6	3,0	7,0
Те саме у залісених районах	0,9	2,4	6,0	14,0
Низькогірні та середньогірні райони	2,5	2,5	5,0	10,0
Те саме у залісених районах	3,7	3,7	10,0	20,0
Високогірні райони	-	5,0	10,0	20,0

    Позначки висот, що підписуються на похідних картах, наносяться з первинних карт, за якими проводиться картоскладання.

 
    3.6. На первинних топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000 середні помилки в положенні горизонталей по висоті відносно найближчих пунктів і точок геодезичної основи не повинні перевищувати величин (у метрах), наведених у табл. 4.

    Таблиця 4

Райони робіт	Масштаб карти
	1:10000	1:25000	1:50000	1:100000
	Середні помилки в положенні горизонталей по висоті, м
Плоскорівнинні із схилами місцевості до 2°	0,3	0,8	3,0	6,0
Те саме у залісених районах	0,5	1,2	6,0	12,0
Рівнинні, пересічені та горбисті райони з переважаючими схилами місцевості до 6°, а також райони піщаних пустель	0,8	2,0	4,0	9,0
Те саме у відкритих районах із схилами місцевості до 4°	0,8	0,8	4,0	9,0
Те саме у залісених районах	1,2	3,0	8,0	18,0

     На топографічних картах горизонталі повинні правильно відображати форми рельєфу і узгоджуватися з підписаними на карті позначками висот. Горизонталі на похідних картах проводяться відповідно до їх положення на основних картографічних матеріалах. Разом з тим, для кращого відображення форм рельєфу допускається їх зміщення:

    - на картах масштабів 1:25000-1:200000 у рівнинних та піщаних пустельних районах - до
одної чверті, а в гірських - до половини основної висоти перерізу рельєфу;

    - на картах масштабів 1:500000 і 1:1000000 у рівнинних та піщаних пустельних районах - до половини основної висоти перерізу рельєфу, а в гірських районах - до висоти перерізу рельєфу.

    При цьому положення основних структурних ліній і характерних точок рельєфу (вододілів, тальвегів, сідловин, схилів, вершин, брівок тощо) повинні відповідати їхньому положенню на картографічних матеріалах.

 
    3.7. Помилки, які в два рази перевищують величини, що наведені в таблицях 2, 3, 4 та в п. 3.4, вважаються граничними. Їх кількість не повинна бути більшою, ніж 10 %.