GeoGuide
    GeoGuide
    GeoGuide
 
Новини | Довідники | Законодавство | Конференції | Каталоги | Публікації | Про сайт
Всі розділи: Топографо-геодезична діяльність Землевпорядкування та кадастр  
     
 
Партнери

Сайт "Географія в Україні"
Сайт "Географія в Україні"

Сектор геоінформаційних технологій та геомоніторингу, ХНУ ім. Каразіна
Сектор геоінформаційних технологій та геомоніторингу, ХНУ ім. Каразіна

 

 
Нормативно-правові акти в сфері геодезії та картографії

Інструкція
з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500
(ГКНТА-2.04-02-98)

    Затверджена Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України №56 від 9 квітня 1998 р.
    Текст в редакції від 27 липня 1999 року зі змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру №90 від 27.07.99 р.

 
4. Геодезичні мережі згущення

 
    4.1. Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів

    4.1.1. Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів (див. дод.2).

 
    4.1.2. Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

    Як виняток, у разі відсутності між вихідними пунктами видимості з землі, допускається:

    - прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив'язки на одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані з астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5'' або вимірів гіротеодолітами з середньою квадратичною помилкою 10'';

    - координатна прив'язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів (з метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів.

    Прокладання висячих ходів не допускається.

 
    4.1.3. При створенні мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися вимог, що наведені в табл. 2.

    Таблиця 2

Показники 4-й клас 1-й розряд 2-й розряд
1 2 3 4
Гранична довжина ходу, км:
  окремого
  між вихідною і вузловою точками
  між вузловими точками
 
14.0
9.0
7.0
 
7.0
5.0
4.0
 
4.0
3.0
2.0
Граничний периметр полігону, км 40 20 12
Довжини сторін ходу, км:
  найбільша
  найменша
  середня
 
3.00
0.25
0.50
 
0.80
0.12
0.30
 
0.50
0.08
0.20
Кількість сторін у ході, не більше 15 15 15
Відносна помилка ходу, не більше 1:25000 1:10000 1:5000
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше 3 5 10
Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де n - кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см:
  до 500 м
  від 500 до 1000 м
  понад 1000 м
 
 
1
2
1:40000
 
 
1
2
-
 
 
1
-
-

    Примітки:
    1. При вимірюванні сторін полігонометрії слід уникати переходу від дуже коротких сторін до найдовших.
    2. Як виняток, у ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1 км і в ходах полігонометрії 2 розряду довжиною до 0.5 км допускається абсолютна лінійна нев’язка 10 см.
    3. Кількість кутових і лінійних нев’язок, близьких до граничних, не повинна перевищувати 10 %.

 
    4.1.3а. В окремих випадках, коли абсолютна лінійна нев'язка і довжина ходу задаватимуться технічним завданням, кількість сторін у ході, при використанні електронних віддалемірів, треба розраховувати за формулою:

     ,

а допустима довжина ходу за формулою:  ,

де:
М - абсолютна лінійна нев'язка;  ms - середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони;  mβ - середня квадратична помилка вимірювання кута; n - кількість сторін у ході; [S] - довжина ходу; T – знаменник відносної помилки ходу.

 
    4.1.4. Віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії даного розряду, що близькі до граничних, повинні бути не менше:

    у полігонометрії 4 класу - 2.5 км;

    у полігонометрії 1 розряду - 1.5 км.

    При менших віддалях найближчі пункти паралельних ходів повинні бути зв'язані ходами відповідного розряду.

    Примітки: 1. При вимірюванні сторін полігонометрії слід уникати переходу від дуже коротких сторін до найдовших. 2. Як виняток, у ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1 км і в ходах полігонометрії 2 розряду довжиною до 0.5 км допускається абсолютна лінійна нев'язка 10 см. 3. Кількість кутових і лінійних нев'язок, близьких до граничних, не повинна перевищувати 10%.

 
    4.1.5. З метою забезпечення більшої жорсткості мережі треба прагнути до скорочення багатоступінчастості мережі, обмежуючись розвитком полігонометрії 4 класу і 1 розряду.

 
    4.1.6. На всі закріплені точки ходів полігонометрії повинні бути передані позначки нівелюванням IV класу або технічним.

    У гірській місцевості при забезпеченні знімань з перерізом рельєфу через 2 і 5 м допускається визначення висот точок ходів полігонометрії тригонометричним нівелюванням.

 
    4.1.7. Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконують способом вимірювання окремого кута або способом кругових прийомів за триштативною системою оптичними приладами не нижче 5-секундної точності. Центрування приладу та візирних марок виконують з точністю 1 мм.

    Спосіб кругових прийомів застосовують, коли кількість напрямків на пункті більше двох.

    Перед початком робіт, але не рідше одного разу на рік, прилади перевіряють і досліджують за програмою, що викладена в дод.13.

 
    4.1.8. При вимірюваннях способом окремого кута алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки.

    При вимірюваннях круговими прийомами в першому півприйомі алідаду обертають за ходом годинникової стрілки, а в другому - в протилежному напрямку.

 
    4.1.9. Кількість прийомів, у залежності від розряду полігонометрії і точності приладу, що застосовується, наведена в табл.3.

    Таблиця 3

Прилади з точністю вимірювання кутів Кількість прийомів
4 клас 1 розряд 2 розряд
1'' 4 - -
2'' 6 2 2
5'' - 3 2

 
    При переході від одного прийому до другого лімб переставляють на кут , де: n - кількість прийомів, а σ = 10' або 5'.

 
    4.1.10. Результати вимірювання окремих кутів або напрямків на пунктах полігонометрії мають бути в межах допусків, що наведені в табл.4.

    Таблиця 4.

Елементи вимірювання Допуски при вимірюванні кутів приладами з точністю
1'' 2'' 5''
Розходження між значеннями одного і того самого кута, що отримані з двох напівприйомів 6'' 8'' 0.2'
Коливання значення кута, що отримане з різних прийомів 5'' 8'' 0.2'
Розходження між результатами спостережень на початковий напрямок на початку і в кінці напівприйому 6'' 8'' 0.2'
Коливання значень напрямків, що приведені до спільного нуля, в окремих прийомах 5'' 8'' 0.2'

    Примітка. Якщо різниця зенітних відстаней на два напрямки, що вимірюються, більше 20°, то розходження між значеннями одного і того самого кута, одержані з двох напівприйомів, можуть бути збільшені в 1.5 раза.

 
    4.1.11. За наявності в групі вимірювань кутів в окремих прийомах, результати яких не відповідають установленим допускам, вимірювання повторюють при тих же установках лімба.

    Повторні вимірювання виконують після закінчення спостережень за основною програмою.

    Якщо середнє значення кута (напрямку), що одержане з основного і повторного вимірювань, задовольняє установлені допуски, то його приймають до подальшої обробки. У противному разі основний прийом вилучають і в обробку приймають повторний.

 
    4.1.12. Розходження між значеннями виміряного і обчисленого кута на вихідному пункті не повинні перевищувати: в полігонометрії 4 класу - 6''; 1 розряду - 10''; 2 розряду - 20''.

    Якщо розходження будуть більшими, тоді визначається третій вихідний напрямок, за яким і проводять відповідний контроль.

 
    4.1.13. При спостереженнях із столиків геодезичних знаків повинні визначатися елементи приведення графічним способом двічі (до початку і після спостережень).

    Спостереження з прилеглих пунктів полігонометрії на візирні цілі геодезичних знаків не дозволяється. На цих пунктах, з метою збереження триштативної системи, треба вести спостереження на марку, що встановлена на місце теодоліта, яким виконувалася азимутальна прив'язка на столику геодезичного знака.

 
    4.1.14. Кутові і лінійні вимірювання рекомендується проводити одночасно з максимальним використанням реєстраторів та накопичувачів інформації.

 
    4.1.15. Лінії в полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів вимірюють світловіддалемірами, електронними тахеометрами та іншими приладами, що забезпечують необхідну точність вимірювання, що наведена в табл.2.

    Порядок роботи під час вимірювання ліній конкретним типом приладу наведено в інструкції з експлуатації.

 
    4.1.16. Прилади і обладнання, що фіксують кінці лінії при її вимірюванні, встановлюють над центрами з точністю 1 мм.

 
    4.1.17. При вимірюванні ліній світловіддалемірами та електронними тахеометрами в полігонометрії 4 класу слід виконувати три прийоми, 1 і 2 розрядів - два прийоми. Під прийомом у цих випадках розуміють одне наведення на відбивач і три відліки по табло.

    Коливання результатів вимірювань у прийомах не повинні бути більшими 3m, де m - середня квадратична помилка вимірювання віддалі, що взята з паспорта приладу.

 
    4.1.18. При вимірюванні ліній світловіддалемірами та електронними тахеометрами один раз за час вимірювання на одному кінці визначається температура повітря термометром-пращем з точністю 1°C і тиск - барометром з точністю 5 мм рт. ст. При вимірюванні ліній більше 2 км або при великому перепаді висот між точками стояння віддалеміра і відбивача метеодані треба визначати на обох кінцях лінії.

 
    4.1.19. Перед початком робіт потрібно визначати середню квадратичну помилку вимірювання віддалі одним прийомом. Визначення середньої квадратичної помилки проводять шляхом вимірювання інтервалів взірцевого базису 2 розряду довжиною 100, 300, 500, 1000, 2000, 3000 м або близьких до них інтервалів.

 
    4.1.20. Програму повірок та досліджень світловіддалемірів наведено в дод.14.

 
    4.1.21. Взірцеві базиси 2 розряду (помилки довжин їх інтервалів становлять 1-1.5 (Д10-6), де Д - довжина інтервалів у міліметрах) розташовані в таких містах: Київ, Харків, Львів, Херсон, Суми, Вінниця, Житомир, Лубни, Сімферополь, Артемівськ Донецької обл.

 
    4.1.22. Пункт полігонометрії може бути закріплений одним стінним знаком або групою із двох-трьох знаків.

 
    4.1.23. На стінні знаки координати передаються з тимчасових центрів, на яких виконуються всі кутові і лінійні вимірювання ходів полігонометрії. Визначення координат стінних знаків виконують з контролем шляхом порівняння віддалей між стінними знаками, що отримані з обчислень за координатами з виміряними віддалями або з додаткових вимірювань (при відсутності видимості між стінними знаками).

    У випадку втрати тимчасових центрів їх визначають заново під час прив'язки або прокладання ходів полігонометрії, а під час прив'язки знімальних ходів - засічками від стінних знаків по промірах, що є в абрисах (див. дод.7, в).

 
    4.1.24. Напрямки на стінні знаки в полігонометрії 4 класу вимірюють трьома круговими прийомами після закінчення спостережень на пункти лінії ходу.

    У полігонометрії 1 і 2 розрядів вимірювання на стінні знаки проводять за програмою вимірювання основних кутів.

    Коливання в окремих прийомах напрямків, приведених до спільного нуля, не повинні перевищувати величин, що наведені в табл.5.

    Таблиця 5

Показники Віддалі до стінного знака, м
2 4 6 8 10 15 20 30
Коливання напрямків в окремих прийомах, кутові секунди 200 150 80 60 40 30 20 10

 
    При віддалях, що перевищують 30 м, розходження в окремих прийомах не повинні перевищувати значень, наведених у табл.4.

 
    4.1.25. Передачу координат з тимчасових точок, на яких виконуються основні кутові і лінійні вимірювання ходу полігонометрії, на центри стінних знаків, що входять в орієнтирні системи, можна здійснювати способами редукування, полярним, кутової і лінійних засічок.

 
    4.1.26. Спосіб редукування використовують у випадках, коли пункт закріплений одним стінним знаком.

 
    4.1.27. Полярний спосіб використовується при передачі координат з тимчасових точок на стінні знаки, що встановлені у вигляді одинарних знаків, подвійних і потрійних систем.

 
    4.1.28. Спосіб кутових засічок доцільно використовувати у випадках, коли безпосереднє вимірювання віддалей від тимчасових точок до центрів стінних знаків утруднене інтенсивним рухом транспорту і пішоходів.

 
    4.1.29. Спосіб лінійної засічки можна застосовувати, якщо стінні знаки розташовані близько від тимчасових точок і немає ніяких перешкод для проведення лінійних вимірювань.

 
    4.1.30. Вимірювання для передачі координат з тимчасових точок на центри стінних знаків виконують із сумарною середньою квадратичною помилкою ±2 мм у всіх розрядах полігонометрії.

 
    4.1.31. Віддалі до стінних знаків вимірюють світловіддалемірами, електронними тахеометрами та сталевими рулетками. У виміряні віддалі вводять поправку за нахил лінії.

 
    4.1.32. При вимірюванні віддалі рулеткою вводять поправку за компарування. Температуру повітря вимірюють з точністю 2°.

    Перевищення між кінцем рулетки визначають з точністю 5 мм геометричним або тригонометричним нівелюванням. Компарування рулетки проводять на площині контрольною лінійкою.

 
    4.1.33. Після проведення польових робіт з полігонометрії здають такі матеріали:

    - картки обстеження і відновлення пунктів полігонометрії (тріангуляції);

    - схеми обстеження і відновлення геодезичних пунктів;

    - схеми ходів полігонометрії;

    - журнали вимірювання ліній і кутів або результати вимірювань у реєстраторах чи накопичувачах інформації;

    - матеріали дослідження приладів;

    - матеріали польової обробки і контрольних обчислень;

    - абриси місцеположення пунктів полігонометрії та типи їх центрів;

    - акти здачі пунктів полігонометрії для нагляду за збереженням;

    - пояснювальна записка.

 
    4.2. Трилатерація 4 класу, 1 і 2 розрядів

    4.2.1. Мережі трилатерації 4 класу, 1 і 2 розрядів будують у вигляді ланцюгів трикутників, геодезичних чотирикутників, поєднаних і стичних центральних систем, а також у вигляді суцільних мереж із трикутників та геодезичних чотирикутників.

    Типові схеми побудови мереж трилатерації наведено в дод.1.

    Мережі трилатерації 4 класу, 1 і 2 розрядів мають відповідати вимогам, що наведені у табл.6.

     Таблиця 6

Показники Трилатерація
4-й клас 1-й розряд 2-й розряд
Довжина сторони трикутника, км 2-5 0.5-5 0.25-3
Мінімально допустима величина кута трикутника 30° 20°
Гранична довжина ланцюга трикутників між вихідними сторонами або між вихідним пунктом і вихідною стороною, км 14.0 7.0 4.0
Мінімальна довжина вихідної сторони, км 2 1 1
Відносна середня квадратична помилка вимірювання сторони мережі 1:120000 1:80000 1:40000

 
    4.2.2. Метод трилатерації найбільш ефективний у випадках застосування радіовіддалемірів з окремими приймачами-передавачами і переносних щогл у районах з несприятливими умовами видимості для кутових вимірів.

 
    4.2.3. Вимірювання сторін у трилатерації проводять світло-, радіовіддалемірами та електронними тахеометрами різних типів.

    Типи віддалеміра і програми вимірювань зазначаються в технічному проекті відповідно до технічних вимог щодо довжини і точності вимірювання сторін трилатерації відповідного розряду.

 
    4.2.4. Середню квадратичну помилку вимірювання сторін вираховують за формулою , у якій Д - довжина сторони в міліметрах; коефіцієнти а і b характеризують точність конкретного приладу.

 
    4.2.5. Програма вимірювання ліній електронними віддалемірами залежить від типу приладу і довжини лінії, що вимірюється. Загальна кількість прийомів у програмі не повинна бути меншою, ніж це рекомендується для даного типу приладу.

 
    4.2.6. Для вимірювання сторін трилатерації застосовують світловіддалеміри СТ-5, СТ-10, електронні тахеометри ТА-З і ТА-ЗМ, радіовіддалеміри типу ТРАП, МТ-А1 та інші рівноточні їм прилади, що забезпечують точність вимірювання ліній до 3 см.

 
    4.2.7. Усі прилади, які використовують для вимірювання сторін, до початку вимірювань повинні бути перевірені і досліджені за програмою, викладеною в інструкції з експлуатації приладу.

 
    4.2.8. При довжині лінії до 2 км метеорологічні спостереження виконують на одному кінці лінії, при більшій довжині - на обох кінцях лінії, що вимірюється.

 
    4.2.9. Основним документом, що регламентує порядок роботи при вимірюванні ліній, запис і обробку результатів вимірювань у журналі, є інструкція з експлуатації конкретного типу віддалеміра і його технічний опис.

 
    4.2.10. Якщо лінії вимірюють не з центра пункту, елементи центрування та редукції визначають так, як при кутових вимірюваннях, але на центрувальних аркушах обов'язково проводять напрямки на всі пункти, до яких вимірювалися віддалі.

 
    4.2.11. Для визначення поправок за нахил лінії нівелюванням вимірюють перевищення між кінцями ліній.

 
    4.2.12. Після виконання робіт з трилатерації здають такі матеріали:

    - схему мережі трилатерації і прив'язки її до державної геодезичної мережі;

    - журнали вимірювання довжин сторін або результати вимірювань у реєстраторах чи накопичувачах інформації;

    - журнали визначення висот пунктів;

    - аркуші графічного визначення елементів приведення;

    - матеріали дослідження та еталонування електронних віддалемірів;

    - матеріали обчислень і оцінки точності;

    - пояснювальну записку.

 
    4.3. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів

    4.3.1. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів будується з метою згущення геодезичних мереж до щільності, що забезпечує розвиток знімальної основи великомасштабних знімань у відкритій і гірській місцевостях, або у випадках, коли з будь-яких причин застосування методу полігонометрії неможливе або недоцільне.

    Вихідними пунктами для розвитку тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів служать пункти геодезичної мережі вищих класів або розрядів відповідно.

    У залежності від розташування і густоти вихідних пунктів на об'єкті знімання мережу тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів будують у вигляді сіток, ланцюгів трикутників і вставок окремих пунктів у трикутники, що утворені пунктами мереж вищих класів або розрядів.

    Кожен пункт тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів слід визначати із трикутників, в яких вимірюються всі кути. Засічками з кількістю напрямків не менше трьох визначаються тільки місцеві предмети, що недоступні для спостереження.

 
    4.3.2. Суцільна мережа тріангуляції повинна опиратися не менш ніж на три вихідних геодезичних пункти і на дві вихідні сторони.

    Ланцюг трикутників повинен опиратися на два вихідні геодезичні пункти і на дві вихідні сторони, що прилягають до пунктів. Вихідними можуть бути сторони полігонометрії, трилатерації або тріангуляції вищих класів, а також сторони розрядної тріангуляції, яка будується за умови, що довжини їх не коротші 1 км, а точність їх визначення не нижча зазначеної в табл.7.

    Таблиця 7

Показники 4 клас 1 розряд 2 розряд
Довжина сторони трикутника, км, не більше 5.0 5.0 3.0
Мінімально допустима величина кута, кутові градуси:
  у суцільній мережі
  сполучного в ланцюжку трикутників
  у вставці
 
 
20
30
30
 
 
20
30
30
 
 
20
30
20
Кількість трикутників між вихідними сторонами або між вихідними пунктом і вихідною стороною, не більше 10 10 10
Мінімальна довжина вихідної сторони, км 2 1 1
Граничне значення середньої квадратичної помилки кута, що обчислена за нев'язками у трикутниках, кутові секунди 2 5 10
Гранично допустима нев'язка в трикутнику, кутові секунди 8 20 40
Відносна помилка вихідної (базисної) сторони, не більше 1:200000 1:50000 1:20000
Відносна помилка визначення довжини сторони в найбільш слабкому місці, не більше 1:50000 1:20000 1:10000

 
    4.3.3. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів має задовольняти основні вимоги, що викладені в табл.7.

 
    4.3.4. Якщо віддаль між пунктами тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів, які належать різним побудовам, буде в мережі 4 класу менше 3 км, 1 розряду менше 2 км, 2 розряду менше 1,5 км, то повинен бути передбачений їх зв'язок.

 
    4.3.5. Кути в тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів вимірюють круговими прийомами теодолітами точністю 2'' та 5''.

    Кількість прийомів, яка залежить від розряду мережі і типу теодоліта, та допустимі коливання результатів вимірів наведено в табл.8.

    Прийоми, що не задовольняють установлених допусків, повторюють на тих же установках лімба.

    До обробки приймається середнє значення з основного і повторного прийомів, якщо воно задовольняє установлені допуски, в противному разі до обробки приймається повторний прийом.

    Таблиця 8

Показники Теодоліти з точністю 2'' Теодоліти з точністю 5''
4 клас 1 розряд 2 розряд 1 розряд 2 розряд
Кількість прийомів 6 3 2 4 3
Розбіжність між результатами спостережень на початковий напрямок на початку і в кінці напівприйому 6'' 8'' 8'' 0.2' 0.2'
Коливання значень напрямків, приве- дених до загального нуля, в окремих прийомах 6'' 8'' 8'' 0.2' 0.2'

 
    4.3.6. При вимірюванні кутів у тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів на (вихідних) пунктах у програму вимірювань треба включити один-два напрямки вихідної мережі.

 
    4.3.7. Якщо на пункті більше семи напрямків або якщо через погану видимість немає можливості виконати спостереження всіх напрямків в одній групі, дозволяється виконувати спостереження в двох і більше групах з одним загальним напрямком.

 
    4.3.8. Теодоліт на штативі центрують над центром пункту тріангуляції з точністю не нижче 2 мм.

    Елементи приведення на пункті визначають графічним способом двічі (до початку спостережень і після) в порядку, що наведений у дод.8.

 
    4.3.9. Висотну прив'язку центрів тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів проводять нівелюванням IV класу або технічним нівелюванням.

    Визначення висот центрів тріангуляції нівелюванням IV класу залежить від надійності центрів. Нівелювання IV класу по центрах типу У15 можна не проводити, а виконувати технічне або тригонометричне нівелювання.

    У гірській місцевості позначки центрів пунктів тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів можна визначити тригонометричним нівелюванням, яке проводиться по всіх сторонах мережі.

 
    4.3.10. Координати центра пункту тріангуляції, що встановлений на будинку, зносять на землю з допомогою теодоліта і світловіддалеміра.

    Знесення здійснюють одночасно на чотири наземних робочих центри, що розміщені попарно в протилежних напрямках.

    Віддаль між суміжними пунктами повинна бути не менше 200 м. Кути і лінії при знесенні координат вимірюють з точністю, що передбачена для тріангуляції відповідного розряду.

 
    4.3.11. Після проведення польових робіт з тріангуляції здають матеріали, перелічені в п.4.1.33.

 
Структура документу
 
1. Загальні положення
 
  1.1. Основні вимоги
 
  1.2. Застосування топографічних планів
 
  1.3. Зміст топографічних планів
 
  1.4. Проекція, система координат та висот, розграфлення та номенклатура топографічних планів
 
  1.5. Геодезична основа топогра-фічних знімань
 
2. Проектування топографо-геоде-зичних робіт
 
3. Рекогностування та закладання центрів геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків
 
4. Геодезичні мережі згущення
 
  4.1. Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів
 
  4.2. Трилатерація 4 класу, 1 і 2 розрядів
 
  4.3. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів
 
  4.4. GPS-спостереження
 
  4.5. Нівелювання
 
5. Знімальна геодезична мережа
 
  5.1. Планова мережа
 
  5.2. Висотна мережа
 
6. Обробка результатів геодезичних вимірювань
 
7. Методи виконання топографічних знімань
 
  7.1. Аерофототопографічне знімання
 
  7.2. Наземне фототопографічне знімання
 
  7.3. Мензульне знімання
 
  7.4. Тахеометричне знімання
 
  7.5. Особливості знімання забудо-ваних територій
 
  7.6. Знімання підземних комунікацій
 
  7.7. Оновлення топографічних планів
 
8. Зведення по рамках суміжних топографічних планів
 
9. Редагування топографічних планів
 
10. Складання і підготовка топогра-фічних планів до видання
 
11. Створення цифрових та елект-ронних топографічних планів
 
12. Складання технічних звітів
 
     Додатки 1 - 3
 
     Додатки 4 - 6
 
     Додатки 7- 12
 
     Додатки 13-15
 
 
Інші документи
 
Інструкція про порядок контролю і приймання топографо-геодезичних та картографічних робіт
 
Всі документи ...
 
  Сторінка :   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   Повернутися до переліку документів
Оголошення

Запрошуємо
ГІС-Форум "Освіта. Наука. Виробництво" - 2015
ГІС-Форум-2018
 
м. Харків
14-16 березня
2018 р.

 
 
GeoGuide на Фейсбуці  GeoGuide у ВК
Новини | Публікації | Довідники | Законодавство | Конференції | Каталоги | Про сайт
GeoGuide, 2009-2018, info@geoguide.com.ua