реєстрований рівень прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на природу в цілому або її екологічні компоненти чи елементи (ландшафти, природні ресурси, види рослин і тварин і т.д.).

точка перетину напряму руху космічного об’єкта в певний момент з уявною небесною сферою.

точка неба, до якої спрямована швидкість руху Сонця щодо найближчих зір. Апекс Сонця визначають з аналізу власних рухів зір, оскільки рух Сонячної системи зміщує ці зорі в зворотньому напрямі. Багаторазові визначення апексу Сонця дають різні значення, що залежать від блиску, відстані, природи зір, відносно яких вивчають рух Сонця і визначають апекс Сонця. Координати апексу Сонця за даними про власні рухи яскравих зір 5-6^m: α=270°, δ=+30°, швидкість Сонця – близько 20 км/с. Апекс орбітального руху Землі лежить в площині екліптики.

діючий отвір оптичної системи, який оцінюють одиницями довжини. Для телескопа-рефлектора – це діаметр першої лінзи (об’єктива). Для радіотелескопа апертура залежить від розміру елементів антен, що приймають радіохвилі.

У техніці більше користуються кутовою апертурою. Це кут між крайніми променями конічного світлового пучка, що входить в оптичну систему та дорівнює 2φ, де φ - апертурний кут у просторі предметів, тобто кут між оптичною віссю та променем, що виходить з осьової точки предмета і падає на край апертурної діафрагми (яка обмежує переріз вхідного пучка променів).

На практиці ще використовують таке поняття, як апертурний кут у просторі зображень – кут між оптичною віссю і променем, що проходить крізь осьову точку зображення на край апертурної діафрагми зображень (вихідної зіниці).

Від апертури залежить роздільна здатність приладу, яка до неї пропорційна, а освітленість зображення відповідно пропорційна до квадрата числової апертури.

метод, який дає змогу підвищити кутове розділення радіотелескопа завдяки розміщенню частин антенної системи на різних відстанях та спеціальному аналізу сигналів, прийнятих цими антенами з різними взаємними фазовими співвідношеннями (багатоантенний радіоінтерферометр). Збиральна площа системи дорівнює сумі площ окремих елементів. Апертурний синтез дає змогу одержувати радіозображення об’єктів з розділенням, яке у сантиметровому діапазоні сягає частки секунди дуги. Основи методу апертурного синтезу закладені М. Райлом. Принципи апертурного синтезу застосовують і в оптичних системах.

об’єктив, складений з двох ахроматичних лінз (склейка лінз, у яких усунено хроматизм), розташованих симетрично щодо діафрагми. В апланаті значно зменшено сферичну, хроматичну аберації та дисторсію, а також астигматизм. З появою анастигматів апланатами користуються менше.

точка орбіти Місяця чи штучного супутника Землі, найвіддаленіша від центра Землі. Відстань між апогеєм та центром Землі називають апогейною.

математичний процес перетворення даних, одержаних за допомогою інтерферометра. Аподизацію провадять перед Фур’є-перетворенням, унаслідок якого одержують спектр, з метою модифікації інструментальної функції.

найвіддаленіша від центра Місяця точка орбіти небесного тіла, що рухається навколо Місяця.

складний об’єктив, в якому добором оптичних елементів зі спеціальних сортів скла і введенням в оптичну систему дзеркал значно усунуті сферична та сферо-хроматична аберації оптичної системи.