заходи щодо запобігання руху пісків, які переносяться вітром. Здійснюються шляхом сівби чи висаджування рослин або сприяння росту природної рослинності на пісках.

створення штучних лісонасаджень шляхом сівби насіння лісових порід і висаджування саджанців на раніше безлісих площах (піски, яруги, береги річок, не придатні для сільського господарства ділянки території тощо) чи сприяння природному відновленню ліса.

завись в атмосфері найдрібніших сухих твердих частинок різного походження. В разі сполучення запиленості із туманом утворюється смог. Запиленість, що прогресує, порушує оптичні властивості атмосфери, призводить до непередбачуваного підвищення її температури.

горизонтальна частина дня річкової долини, що вкрита рослинністю й періодично затоплюється під час паводка. Ґрунти заплави, багаті на відклади мулу, мають високу родючість. У заплавах формуються заплавні луки й ліси.

ділянка різної протяжності, де природа зберігається в більш-менш незайманому стані. До заповідних стацій належать ліси, що не вирубуються, природні високогірні луки, береги річок та морські узбережжя, лісосмуги та інше.

просторовий природний об’єкт, що має свої статус, призначення та використання. На заповідній території охороняються як окремі об’єкти природи (популяції, види, екосистеми), так і середовище проживання в цілому. Заповідні території є еталонами певних ландшафтів та їх екологічних компонентів. Ранг заповідної території визначається науковою значущістю охоронюваних об’єктів і площею. Серед заповідних територій найвищій ранг мають заповідники, заповідні стації та національні природні парки, потім – заказники, заповідно-мисливські господарства, заповідні урочища, а також пам’ятники природи. Заповідні території вилучаються з господарського користування й є центрами акліматизації рослин і тварин.

охоронюваний об’єкт природи (гай, озеро, ділянка долини, узбережжя), що становить безперечну наукову, пізнавальну й екологічну цінність. Заповідні урочища посідають проміжне положення між заказниками та пам’ятками природи.

територія з природною або частково зміненою рослинністю, що перебуває під охороною держави, наприклад, ботанічний сад, дендропарк, лісопарк та ін. Дивиться також Національний природний парк.

цілкове невтручання людей у природні процеси (абсолютне заповідання) або часткове втручання (обмежене заповідання), за якого допускається здійснення певних біотехнологічних заходів (наприклад, вилов тварин, які надмірно розмножилися, протиерозійний захист тощо) для підтримання екологічної рівноваги й максимального збереження екосистем та їх компонентів.

виділена державою територія або акваторія, в межах якої охороняються природні об’єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність (типові або рідкісні ландшафти, еталонні ділянки природного середовища, рідкісні геологічні утворення, угруповання рослин і тварин із характерним генофондом та ін.). Заповідники беруться під охорону закону. На території заповідників категорично забороняються всі види господарської діяльності (полювання, риболовля, вилов тварин, заготівля сіна, збирання трав, грибів, плодів), туризм, застосування будь-яких хімічних засобів, шумові дії. В Україні налічується 24 заповідника.