стрімкий (20..30 м/с) потік, що швидко збільшується, якоїсь маси (наприклад, ґрунтової або снігової), котрий спричиняє величезні руйнування й завдає шкоди довкіллю.

1) загальний вигляд місцевості;

2) як екосистема – середовище життя й різноманітної діяльності людини;

3) геогр. – однорідна за походженням та умовами розвитку, неподільна за зональними ознаками територіально цілісна ділянка земної поверхні, якісно відмінна від інших закономірно, внутрішньо взаємопов’язаною сукупністю природних компонентів (рельєф, клімат, води, ґрунт, рослинний покрив, тваринний світ тощо) та іншими структурними особливостями. Основна одиниця фізико-географічного районування. Залежно від походження розрізняють природний ландшафт, геохімічний, культурний, антропогенний, агрокультурний та інші.

Зведення використаних на карті умовних позначень і текстових пояснень, що розкривають зміст карти.

Процес послідовного нанесення тонких шарів  двох і більше прозорих або напівпрозорих фарб одна на одну, за умови, що попередній шар фарби висох, для отримання зафарбованої площі потрібного кольору.

напівзамкнена узбережна водойма, що вільно сполучається з морем. Морська вода в лимані змішується з прісною водою материкових стоків, що визначає його екологічну специфіку. Лиман – високопродуктивна, але уразлива екосистема, особливий тип біому.

Явище періодичних уявних похитувань Місяця відносно напряму із його центра до спостерігача на Землі, яке виникає через три різні незалежні причини (лібрація оптична по довготі, лібрація оптична по широті і лібрація паралактична).

Виникає внаслідок того, що Місяць обертається навколо осі рівномірно,  а його швидкість руху по орбіті за другим законом Кеплера поблизу перигею збільшується, а поблизу апогею – сповільнюється. Тому за час чверть місяця після проходження перигею Місяць пройде шлях, більший за чверть усієї орбіти, а навколо осі обернеться на 90º, унаслідок чого буде видно частину поверхні за західним краєм. Після проходження апогею Місяць пройде менше чверті всієї орбіти, а навколо осі знову обернеться на  90º, і тепер уже буде видно частину поверхні Місяця за східним краєм його диска.

Виникає внаслідок нахилу осі обертання Місяця до площини його орбіти його орбіти і збереження напряму осі в просторі під час руху по орбіті. Тому із Землі по черзі  видно частину поверхні Місяця навколо південного або навколо північного полюсів.

Спричинена тим, що положення спостерігача відносно Місяця змінюється, позаяк спостерігач обертається разом із Землею. Отже, спостерігач бачить поверхню Місяця ніби з двох точок Землі.

Явище реального похитування Місяця, зумовлене динамічним характером; по суті, є відхиленням реального руху Місяця навколо його центра мас від обертання за законами Кассіні (однорідного обертання). Виникає переважно внаслідок  того, що велика піввісь еліпсоїда інерції Місяця під час його руху по орбіті відхиляється від напряму на центр мас Землі, а сила притягання з Землі намагається повернути її  в це положення.