Людино-комп’ютерний з апаратно-програмним забезпеченням комплекс, який інтегрує просторово-координовані дані про територію для їх ефективного використання під час розв’язання багатьох задач, пов’язаних з обліком та плануванням територій, аналізом та моделюванням ситуацій, керуванням різними галузями господарства, які функціонально залежать від просторового розташування і територіальної організації суспільства.
Головні компоненти ГІС: вихідні дані, технічні та програмні засоби, бази даних і користувач. За функціональними ознаками ГІС поділяють на універсальні та тематичні (спеціалізовані).
Поняття ГІС уперше було введене 1963 Р.Ф. Толмінсоном (Канада) під час впровадження в практику обчислювальної системи, яка оперувала географічними даними.