набір даних про геопросторовий об'єкт.

Зони високої рухомості, контрастних змін геодинамічних напруг, великої потужності відкладів, значного розчленування і підвищеної проникності земної кори, що виражається в активному магматизмі і метаморфізмі. Це лінійно витягнуті, дугоподібно вигнуті або мозаїчно побудовані зони земної кори, зародження і розвиток яких тісно зв’язані з глибинними розломами. В початкових стадіях розвитку характеризуються переважно опусканнями і морськими умовами, а в кінцевих – переважно підняттям і процесами гороутворення. Потужність і будова земної кори та верхньої мантії в межах геосинкліналей характеризується значною диференціацією. Геосінкліналям притаманні гравітаційні та магнетні аномалії, висока сейсмічність.

Наука про внутрішню будову Землі, процеси, які відбуваються в її надрах і закономірності розвитку та сучасної геодинаміки. Геотектоніка вивчає будову верхньої оболонки Землі – літосфери, розвиток і рухи літосферних блоків та геологічних структур, їх зв’язок із сейсмічністю та сучасними рухами земної поверхні.

Геотектоніка визначає закономірності залягання і часову послідовність формування геологічних шарів і порід, процеси, що супроводжуються накопиченням геологічних відкладів та їх перерозподілом. Дослідження цих закономірностей і процесів ґрунтується на використанні методів геотектоніки (структурний, формаційний, аналіз перерв і неузгодженості фацій, товщини осадків, вулканів, порівняльної палеотектоніки, та ін.), а також методів і даних суміжних наук (геофізики, геодезії, геоморфології тощо).

Вивчення закономірностей та інформації геотектоніки потрібні для пошуків родовищ корисних копалин, інженерно-геологічних вишукувань тощо.

Двогранний кут між площинами геоцентричного меридіана даної точки і початкового геоцентричного меридіана.

Кут, утворений геоцентричним радіус-вектором і площиною, перпендикулярною до осі обертання Землі.

Лінія, що з'єднує центр мас землі з даною точкою.

Величини, що визначають положення точки в системі координат, початок якої збігається з центром мас Землі.

Шари атмосфери Землі, розташовані вище 100-120 км, де склад повітря змінюється з висотою внаслідок дисоціації молекул від дії ультрафіолетових променів.

Місце впадіння річки в море, озеро або іншу річку. Великі річки при впаданні в море утворюють багато рукавні гирла, так звані дельти.

Наука про підземні води; вивчає їх фізичні властивості та хемічний склад, процеси формування, залягання і закономірності їх поширення та руху, а також режим, баланс і взаємодію цих вод з гірськими породами. Дані гідрогеології використовують для водопостачання, зрошування та інших потреб, як і для складання гідрогеологічних карт.